?

Log in

Previous 10

Jun. 28th, 2012

Гармонь

garibas

Из космоса виден древний город Одесос

Все знают про древний греческий город Тира, основанный в VI веке до н. э. милетскими греками в устье полноводного Тираса (Днестра). Ныне это украинский город Белгород-Днестровский. Также известны Ольвия (городище у села Парутино, на берегу Бугского лимана), Алектор (вероятно на месте Очакова, Херсонес (окраина Севастополя), Одесос ( предположительно в районе Коблево). Всего археологи называют около 300 греческих поселений на северном берегу Черного моря (смотри работы Г.Ф. Крикун, Агбунов М.В.), почти все утрачены для науки...
Но попробуем попутешествовать "сидя на печке", возьмем в помощники Wikimapia или Googl и отправимся вдоль северного берега посмотреть из космоса. Что бы долго не петлять, наведу вас на один замечательный археологический объект. Расположен он вокруг мыса Аджияск, рядом с селом Рыбаковка. Тот же Googl подсказывает, что в 18 веке здесь было турецкое поселение Гасан-Кале (Крепость Гасана). А на снимке из космоса вдруг всплывает хорошо узнаваемый орнамент планировки городских кварталов! Простые расчеты размеров скрытого под пашней города показывают, что для турецкой крепости они слишком велики. Даже примерный размер прямоугольника 2.5 км на 1.5 км
дает около 4 кв км или 400 га площади! Отдельные кварталы видны и за его пределами (смотри севернее балки). Плюс море "съело" до 500 м суши. Ни Тира ни Ольвия не имели таких размеров городищ. Тем более турецкие города, не имевшие такого длинного периода развития в наших землях, чтобы разрастись до нескольких сот гектаров. При одноэтажной постройке жилищ это город с несколькими десятками тысяч жителей!
Легко прочитывается сетка древних городских кварталов, главные улицы лучами уходящие из центра на самом мысе Аджияск. Здесь несомненно была центральная площадь, святилища и храмы греческих богов. В восточной части, видно по прибрежному морскому дну и явная защита со стороны лимана, была пристань. Есть и участок улицы более широкой чем остальные, возможно это городская стена или стратегический выход к морю. А сам мыс, запоминающееся место для мореплавателей - т.е. удобный морской адрес города.
Так что же за город виден под пашней у села Рыбаковка? Возможно, это и есть древний Одесос?

Адрес картинки с видом древних кварталов неизвестного города здесь:
http://qps.ru/aQveH
Васильев А.

Dec. 5th, 2011

Казаки

aijo_lidelse

Архео

Представляем Вашему вниманию «АРХЕО» - первый научно-популярный интернет-журнал об археологии, а так же 3D-музей и форум, на котором можно общаться с авторами статей. Нулевой выпуск можно скачать бесплатно (после регистрации) на сайте www.archeolab.ru
 
 

Jan. 20th, 2011

2

planetmission

У Києві під час будівництва на горі Щекавиці знайшли хід невідомого походження

У Києві вкотре будують у природоохоронній зоні. Цього разу знесли шмат гори Щекавиці й побачили просто всередині чи то хід, чи то печеру. Утім, археологів про таку знахідку не повідомили.

Щекавиця - одна з трьох найдавніших гір Києва. Вона, на думку істориків, свого часу була усипальнею. Подейкують, що саме тут похований один із перших Рюриковичів - Князь Олег. Утім, нині цю гору розривають і забудовують, попри її історичну й ландшафтну цінність.

Михайло Сагайдак, директор Центру Археології Києва НАН України:
- Сьогодні просто акценти змістилися. Ми більше приділяємо уваги на печерські гори, на територію лаври, але, повірте, ця частина не менша, вона ще більш історичніша, ще глибше історичність, і її отак хаотично забудовувати, це просто такий нонсенс.

Роботи на вулиці Лук'янівській розпочали місяць тому. На території десять соток зводять фешенебельний триповерховий будинок на кілька квартир. Для цього будівельники зрізали метрів з десять гори. Не на камеру "Свідкові" показали теку з паперами. Та тільки документів, що на Щекавиці можна споруджувати, ми не побачили.

Марина Борисполець, кореспондентка (зачитує):
- "Одночасно повідомляє Головне управління охорони культурної спадщини: цей лист не дає права на проведення будівельних робіт, лише на проектну документацію проектування індивідуального будинку". У вас три папери з цього приводу, але де тут є дозвіл на будівництво - покажіть мені, будь ласка. Може, я його не побачила:

Хоча дозволів нема - будівництво йде повним ходом. Коли екскаватори знесли шмат гори, робітники побачили діру просто всередині Щекавиці.

Марина Борисполець, кореспондентка:
- На цю печеру у горі Щекавиця натрапили випадково будівельники. Хто й коли її вирив - невідомо, утім, у робітників з приводу цього свої припущення

Микола Вахнюк, робітник:
- Це не печера, це - дійсно, нора, ця нора зроблена, ну майже… якщо прикинути - рік. Може, півтора, раз її не розмило. Проблеми немає з диркою. Ви виріжете все одно - бомжара вирив нору.

Хто й що тут вирив, кажуть археологи, мають згідно із законом вирішувати фахівці.

Михайло Сагайдак, директор Центру Археології Києва НАН України:
- Ви знайдіть такого бомжа, який може прокопати в лесі десятиметрову цю. Це особлива технологія. Це абсолютно можна зразу сказати, пам’ятка підземної київської архітектури!

Утім, будівельники кликати археологів наміру не мають. Мовляв, нічого турбувати людей через дрібниці.

Микола Вахнюк, робітник:
- А ви будете археологів туди кликати, щоб вони подивилися?

- Давайте я ще одну вирию таку рядом, і кличте туди їх тоже. Їм що, немає, що робити?

Коли ми спілкувалися з робітниками, на місце приїхав чоловік, який назвався власником шматка землі. Та розповісти про будівництво не схотів.

Власник шматка землі:
- Я вас прошу, камеру уберите с моей территории вместе со штативом!
- Камеру руками не трогайте. У вас печеру знайшли, у вас тут були археологи, тут має археологічний нагляд…
- Девушка я вам сказал. Выйдите с территории этой стройки.
- Скажіть, у вас є дозволи на будівництво? Що це за печера в горі Щекавиця?
- Какая пещера?
- А что это?
- Квартира.

У центрі археології Києва НАН України роз'яснили: територія Щекавиці - це особлива ландшафтна й історична зона. Отже тут обов'язково має бути археологічний нагляд.

Михайло Сагайдак, директор Центру Археології Києва НАН України:
- Замовник несе зобов’язання укласти договір про археологічний нагляд, і, відповідно, його профінансувати, оскільки він веде забудову не в простій території, а в заповідній зоні.

Археологи пообіцяли навідатися на Щекавицю, аби зробити власні висновки, що ж саме вирили екскаватори - підземний хід, гробницю, чи якусь сучасну копанку. Програма "Свідок" стежитиме за всім, що відбуватиметься на стародавній горі.

Марина Борисполець, Олексій Волосевич, Ігор Молчанов.

Стаття взята з http://kriminal.tv

Sep. 24th, 2010

2

planetmission

На Чернігівщині розкопали унікальний витвір мистецтва доби палеоліту

Під кочегаркою школи села Оболоння на Чернігівщині знайшли кістки та бивні мамонтів доби палеоліту. Вчені припускають, що 15 тисяч років тому у самому центрі сучасного села була стоянка кроманьйонців.
Серед кісток розкопали унікальну річ - бивень із різьбленням, виготовлений руками далеких предків українців. Що саме зобразили на ньому древні люди, зараз розшифровують науковці.

Унікальну знахідку зробили кочегари. Коли вийшла з ладу водяна башта, вони почали копати колодязь під власну свердловину. Вирили трохи більше метра і наткнулися на рештки тварини небачених розмірів.

"Перший бивень знайшли - розсипався, тоді другий нормальний. І третьою знайшли вже дуже велику кістку, що треба було робити підкоп, щоб її дістати, знайшли ж оцей окісток - 6 хребців разом і один окремо", - розповів кочегар Ігор Кулєшов.

Тепер наступної весни науковці планують розпочати в Оболонні масштабні розкопки і знайти таки залишки осель наших давніх предків.

"Це дійсно сенсація. Такий бивень, із таким гравіруванням, це просто фантастична знахідка", - переконаний молодший науковий співробітник Інституту археології НАН України Дмитро Ступак.

Рештки мамонта передали Інституту археології, адже ця знахідка безцінна, таких - не більше 10-ти в Україні. Але й вони, вочевидь, поступаються бивневі з-під Оболоння. Він може бути культовою річчю первісних людей. На ньому науковці побачили зображення жінки, змій, а ще чимало насічок різного розміру, значення яких ще треба буде розгадати.

 Стаття взята з http://tsn.ua

Aug. 9th, 2010

fl pow

raudbard

Супруненко О.Б., Шерстюк В.В., Пуголовок Ю.О. Селітроварницький стан на Більському городищі, 2010

Продовжуючи тему видань полтавських археологів пропоную наступне, присвячене селітроварінню. 

У виданні аналізуються матеріали козацької доби з розкопок решток
селітроварницьких комплексів, виявлених у межах Великого укрі-
плення Більського городища на Полтавщині, датовані серединою –
третьою чвертю ХVІІ ст. Опис залишків об’єктів доповнений варіанта-
ми реконструкцій деяких із них, характеристикою знахідок та даними
історичних джерел про час поширення селітроварницького промислу
на території Середнього Поворскля та в окрузі Більського городища.

Текст у форматі PDF

narod.ru/disk/23562177000/Saltpeter.pdf.html
fl pow

raudbard

Пуголовок Ю.О., Калашник Є.С. Дослідження Полтавської фортеці: Старе місто. – Київ-Полтава, 2009.

 

У роботі вводяться до наукового обігу матеріали науково-рятівних наглядових
археологічних досліджень культурних нашарувань ділянки історичного центру міста Полтави – по вул. Конституції, 4, що в межах Полтавської фортеці на Івановій горі. Охарактеризовані історія вивчення старожитностей на Івановій горі. Досліджені об’єкти, виявлені в ході робіт, стратиграфічні дані щодо ділянки, доповнюють уявлення стосовно господарської діяльності та матеріальної культури
українського населення початку новітньої епохи і розширюють джерельну базу вивчення історичної топографії фортеці полкового міста Полтава.
Видання входить до серії публікацій за результатами охоронних археологічних
досліджень в Полтаві останнього десятиліття – «Дослідження посаду літописної
Лтави і полкової Полтави».
Для археологів, істориків, викладачів вузів і шкіл, студентів, краєзнавців, широкого загалу шанувальників стародавньої історії України.

текст у форматі PDF:

narod.ru/disk/23561400000/Stare%20Misto.pdf.html


 

Jul. 27th, 2010

2

planetmission

Tomb raiders

Пограбований один з найбільших курганів в Україні
Співробітники Казанковського РО УМВД України в Миколаївській області затримали грабіжників курганів. Як повідомили представники Інституту археології Національної академії наук України з посиланням на РО УМВД України в Миколаївській області, троє молодих людей за допомогою лопат і відер викопали в одному з курганів району грабіжницький лаз глибиною 15 метрів.
За інформацією Інституту археології, зловмисники пограбували один з найкрупніших курганів в Миколаївській області, порушивши насип кургану, що може привести до його руйнування і втрати історичної інформації. Імовірно, курган відноситься до епохи раннього заліза.
Відносно «чорних археологів» заведена кримінальна справа по ст. 298 УК України, що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до 5 років.
У даний час на Миколаєві налічується велика кількість малих і великих курганів, деякі з них, завдяки старанням сучасних грабіжників, вже майже порівнялися із землею. Кургани заввишки 8-10 метрів представляють історичну цінність і охороняються законом, повідомляє Інтерфакс-Україна <http://www.interfax.com.ua>.

Jul. 20th, 2010


baudolinos

"Лекало садовое"


Уважаемые коллеги!

Есть пара вопросов по этому фото:



1. Что это за устройство и как оно называется.

2. Где его купить и сколько оно стоит.

В плане археологии это лекало очень помогает при черчении большого количества керамики. Стержни выдвижные, двигаются в двух направлениях, меняют угол наклона.

Предыстория сего предмета следующая. Было куплено лет 10 тому назад в хозяйственном магазине и называлось "лекало садовое". Строгий равно как и нестрогий поиск в гугле по означенному словосочетанию искомое не выявил. Данный экземпляр единственный, к тому же изношен, а работать с ним  приходится одновременно нескольким чертящим керамику.

Dec. 5th, 2009

fl pow

raudbard

В.Зоценко. Світла пам"ять

Сьогодні мої друзі переказали досить невтішну новину - 04 грудня 2009 р., пішов з цього світу відомий київський археолог, дослідник Подолу, фахівець у галузі давньоруської археології, викладач НаУКМА..... Володимир Зоценко, а взагалі в мене немає слів. .....


фото з однієї із наших лекцій в Могиляні, в червні 2006 року.....
ось так...

Previous 10